Даний сайт не працює під Інтернет Експлорером Версії 6.0 і старше.
Обновіть, будь-ласка, свій браузер або ж скористайтесь іншим!

Для оновлення версії Інтернет Експлорера чи для скачування іншого браузера перейдіть на відповідну сторінку

Написати листа Карта сайту На головну сторінку

Походження українських Карпат

Існує декілька версій походження назви «Карпати». За однією з них, слово прийшло до нас із санскриту і означає «необроблений», «нерівний», а також «притулок». Народна легенда розповідає про доброго велетня Карпа. Інша легенда – про чорта, що порпався в землі, корпав її. У давньогрецькій мові слово «карпат» означає «пагорб», а всі ми пам´ятаємо тісні зв´язки України-Русі з Давньою Грецією, особливо, в часи становлення православної християнської віри. І ще одна версія згадує, що у першій половині І-го тисячоліття до н.е. на цій території жило гето-дакійське плем´я – карпи або карпіяни.

Повернутися назад »

Розташування українських карпатських гір

Західні Карпати розташовано на території Словаччини, Чехії, Польщі та, почасти, Угорщини. Саме тут знаходиться найвища точка Карпат – гора Герлах (2655 метрів над рівнем моря). Південні Карпати простяглися на румунській землі. Україні ж належить їхня східна частина. Найвища вершина українських Карпат – гора Говерла (2061 м.н.р.м.), що входить до масиву Чорногора.

Умовно регіон поділяється на Прикарпаття та Закарпаття. До Прикарпаття відносяться Івано-Франківська і Чернівецька області. Закарпаття – це Закарпатська область. Навіть південна частина Львівської області «відмітилася» на мапі гірського хребта. Вершини вкриті снігом близько п´яти місяців на рік – гірськолижне «ельдорадо». І майже в кожному регіоні є схили, придатні для катання, підйомники, туристичні бази, санаторії чи приватні садиби.

Українські Карпати також поділяються на зовнішні, центральні та внутрішні. До внутрішніх відносять Полонинсько-Чорногорські Карпати, до центральних – Верховинські, а до зовнішніх – Бескиди, Горгани, Покутсько-буковинські Карпати. Вік гір складає 1,2 млрд років. І вони й досі ростуть – на 1-2 см щороку – та рухаються на схід.

Повернутися назад »

Карпатські ріки

З гір біжить велика кількість річок та струмків – Бистриця Надвірнянська, Тиса, Прут, Черемош, Лімниця, Теребля, Синявка, Яблучниця, Уж, Вільшанка – всіх не злічити. Тут-таки розташовано безліч мінеральних джерел з цілющою водою. Карстові, соляні, мармурові печери (Княгиня, Солотвинські копальні, Кам´яні ворота, Дружба, Гребінь, Перлина), поклади кам´яної солі, що утворилися у сиву давнину. Солоні озера над покладами теж мають лікувальні властивості, так само, як і карпатське повітря, напоєне ароматами глиці. Взагалі, озер вистачає – Синевір (до речі, найбільше та найчистіше озеро в регіоні), Бребенескул, Синє, Брескул, Тереблянські озера, Несамовите... Є й болота: Трофанець, Чорні Багна, Заросляк, Чорний Мочар. На окреме слово заслуговують полонини – «лисі» плоскогір´я Полонинського хребта, що колись утворилися при русі льодовика. Ще й досі збереглися задавнені «шрами» – котловини, байраки на схилах.

Повернутися назад »