Походження українських Карпат
Існує декілька версій походження назви «Карпати». За однією з них, слово прийшло до нас із санскриту і означає «необроблений», «нерівний», а також «притулок». Народна легенда розповідає про доброго велетня Карпа. Інша легенда – про чорта, що порпався в землі, корпав її. У давньогрецькій мові слово «карпат» означає «пагорб», а всі ми пам´ятаємо тісні зв´язки України-Русі з Давньою Грецією, особливо, в часи становлення православної християнської віри. І ще одна версія згадує, що у першій половині І-го тисячоліття до н.е. на цій території жило гето-дакійське плем´я – карпи або карпіяни.
Розташування українських карпатських гір
Західні Карпати розташовано на території Словаччини, Чехії, Польщі та, почасти, Угорщини. Саме тут знаходиться найвища точка Карпат – гора Герлах (2655 метрів над рівнем моря). Південні Карпати простяглися на румунській землі. Україні ж належить їхня східна частина. Найвища вершина українських Карпат – гора Говерла (2061 м.н.р.м.), що входить до масиву Чорногора.
Умовно регіон поділяється на Прикарпаття та Закарпаття. До Прикарпаття відносяться Івано-Франківська і Чернівецька області. Закарпаття – це Закарпатська область. Навіть південна частина Львівської області «відмітилася» на мапі гірського хребта. Вершини вкриті снігом близько п´яти місяців на рік – гірськолижне «ельдорадо». І майже в кожному регіоні є схили, придатні для катання, підйомники, туристичні бази, санаторії чи приватні садиби.
Українські Карпати також поділяються на зовнішні, центральні та внутрішні. До внутрішніх відносять Полонинсько-Чорногорські Карпати, до центральних – Верховинські, а до зовнішніх – Бескиди, Горгани, Покутсько-буковинські Карпати. Вік гір складає 1,2 млрд років. І вони й досі ростуть – на 1-2 см щороку – та рухаються на схід.
Карпатські ріки
З гір біжить велика кількість річок та струмків – Бистриця Надвірнянська, Тиса, Прут, Черемош, Лімниця, Теребля, Синявка, Яблучниця, Уж, Вільшанка – всіх не злічити. Тут-таки розташовано безліч мінеральних джерел з цілющою водою. Карстові, соляні, мармурові печери (Княгиня, Солотвинські копальні, Кам´яні ворота, Дружба, Гребінь, Перлина), поклади кам´яної солі, що утворилися у сиву давнину. Солоні озера над покладами теж мають лікувальні властивості, так само, як і карпатське повітря, напоєне ароматами глиці. Взагалі, озер вистачає – Синевір (до речі, найбільше та найчистіше озеро в регіоні), Бребенескул, Синє, Брескул, Тереблянські озера, Несамовите... Є й болота: Трофанець, Чорні Багна, Заросляк, Чорний Мочар. На окреме слово заслуговують полонини – «лисі» плоскогір´я Полонинського хребта, що колись утворилися при русі льодовика. Ще й досі збереглися задавнені «шрами» – котловини, байраки на схилах.
